Жінка замовила кашемірове боді через Instagram, але отримала товар зовсім не того розміру. Вона намагалася повернути гроші, зверталася до податкової, Держпродспоживслужби й навіть подала до суду. «Дніпро Оперативний» розповість, чим усе закінчилось.
31 січня 2022 року суддя Бабушкінського районного суду Дніпропетровська Валентин Куцевол вирішив, що інтернет-магазин може не повертати жінці гроші й не виплачувати компенсацію за пережите.
З чого все почалося
У березні 2021 року мешканка Дніпра натрапила в Instagram на рекламу кашемірового боді яскраво-червоного кольору. Одяг справив на неї приємне враження — і вона вирішила зробити замовлення через інтернет-магазин.
Покупчиня обрала розмір «М» відповідно до таблиці розмірів на сайті, сплатила 3700 грн за покупку онлайн і чекала на доставку. Наступного дня отримала посилку через службу доставки «Нова пошта». Однак, замість очікуваної обновки, боді виявився значно меншим за заявлений розмір. Він був надто тісний і не відповідав параметрам розміру «М», які були вказані на сайті.
Після цього жінка звернулася до менеджера магазину через особисті повідомлення в Instagram із проханням повернути товар та отримати назад сплачені кошти. Втім, у відповідь отримала категоричну відмову. Представник магазину заявив, нібито боді – це натільна білизна, тому обміну та поверненню не підлягає.
Шукала модний одяг, а знайшла проблеми
Коли продавчиня відмовилась повертати гроші, жінка вирішила не миритися з цим. Спочатку вона відправила листа на адресу інтернет-магазину з вимогою повернути гроші та була готова надіслати боді назад, тому просила надати дані для відправки. Окрім того, вона хотіла отримати документи, які підтверджують якість товару, походження матеріалу та сам факт покупки — чек, сертифікати, реквізити.
Далі вона звернулась до податкової служби, щоб з’ясувати, чи взагалі продавчиня мала право торгувати подібними речами. А ще — подала скаргу до Держпродспоживслужби, де описала всю ситуацію та навела факти, які, на її думку, свідчать про недобросовісну поведінку магазину.
Податкова служба повідомила, що підприємиця офіційно займається виробництвом одягу, а не білизни. А служба захисту прав споживачів передала, що продавчиня нібито надіслала лист із пропозицією вирішити спір, проте клієнтка цього листа так і не отримала.
Коли всі ці дії не дали результату, жінка звернулась до суду. У позові вона просила повернути 3700 грн, які вона заплатила, та відшкодувати 30 тис. грн моральної шкоди через стрес, витрачені нерви й необхідність звертатись до юристів.
Що було у суді
Своїм правом на відповідь продавчиня не скористалась — жодного письмового відзиву чи пояснень до суду не надійшло. Тому суд розглядав справу за тими фактами, що надала ображена клієнтка.
Після розгляду всіх матеріалів суд вирішив: доказів замало, щоб задовольнити вимоги покупчині. Жінка не довела, що замовляла саме розмір М, а скріншоти переписки в Instagram не містили згадки про конкретний розмір. Крім того, з даних про оплату неможливо було точно встановити, що гроші отримав саме цей інтернет-магазин.
А щодо спіднього, то суддя Валентин Куцевол пояснив, що боді може бути й білизною, й звичайним одягом — усе залежить від того, як його носять. Якщо воно використовується для гігієни — це білизна, а якщо як частина повсякденного вбрання — тоді це просто одяг. Але у цьому випадку суд не зміг точно визначити, як продавчиня класифікує свій товар.
У підсумку, жінці відмовили у поверненні грошей за товар та у відшкодуванні моральної шкоди. Єдине, що їй повернули, – це помилково сплачений судовий збір у розмірі 2270 гривень.